Завдяки тому, що я пишу не відразу після поїздки - маю чудову нагоду ще раз все згадати і поностальгувати :)
Отже, в липні ми їздили на Світязь. Колись, коли Катрусі ще не було року і стояло питання чи їхати - ми не поїхали. Я переживала як там буде з маленькою дитиною, особливо як мене буде кумарити побут - бо ж умов там, де ми їздимо, мало. Ну тобто ні тобі душу з теплою водою, ні тобі взагалі теплої води в хаті :) Будиночок 1-кімнатний, малесенька кухня з таким собі устаткуванням, і все. Ну та, будиночок майже на березі, але ж В НАС МАЛЕНЬКА ДИТИНА!!! Так думала я тоді :) Цього разу я ще будучи вагітною відразу сказала - їдемо. І жодного разу до липня не передумала. І правильно зробила. Та шо я все про себе і про себе, пора вже і про Світязь, нє?
Були ми 2 тижні. З погодою нам пощастило - спеки практично не було, пару досить прохолодних і вітряних днів були навіть дуже в тему, бо ми в ті дні їхали до лісу і навіть один раз назбирали грибів. Даринці було тоді 4міс. і вона чудово проводила час на коцику або на руках. Комарі її майже не їли, до речі. Комарі трохи поїли Катрусю, але вони теж були якось не постійно, тому то було несмертельно в загальному. Ще ми ходили з Валєрою на яхті - один раз просто озером і ще раз на острів, купалися (хлюпалися, як називала то Катруся), гуляли, туснячили з сусідами та їх дітьми (навіть побували на святкуванні дитячого ДН зі справжнім тортиком!), ловили пластмасові рибки в мисці з водою, годували качок (вони того року такі ручні, що виходили аж на пірс за хлібом), одним словом - чудово провели час.
Окремо хочу сказати про воду. Катруся минулого року дуже любила купатися - залізала в коло, і просто обожнювала хлюпатися на глибині, щоб ноги не діставали дна. І коли я або Василь брали її за руки і хлюпали в воді - теж любила. Того року вона води боялася. Дуже хотіла, але коли ми перший разі після приїзду пішли в озеро, вона вилізла татові на руки з криком "Рятуйтеееее!" і попросилася на берег. Потім помаленьку сама почала заходити, і її купання тогорічне виглядало як бігання-хлюпання вздовж берега, інколи лягання у воді на животик. А, і ще інколи мама приходила, брала її на руки і нагло запихала в воду. То було пару разів, коли було дуже жарко, а Катруся довго ліпила на березі пасочки. А Даринка з води б не вилазила, якби не витягали - причому, їй подобалося як в воді теплій, так і в досить прохолодній. Захлюпувала мене по самі вуха як плавала, радісно пищала і сміялася :)
І традиційно фотки:
( обережно, багато )