Про сестричок

Оленці зовсім недавно (ага, майже місяць тому це у багатодітних батьків недавно) виповнилося два рочки! Це неймовірна дитина, фантастично ніжна і дівчачо-дівчача! ЇЇ жести, посмішка, міміка, емоції - це просто суцільне концентроване мімімі, цьомати і обіймати, обіймати і цьомати (тут смайлик з очима-сердечками).

Оленка довший час мала тільки кілька слів-звуків, якими (вкупі з жестами) пояснювала все. Потім вона якось раптово стала дуже багато говорити:

нісь - сніг
Ніна - Даринка
Ніна - Катруся (так-так, для них обох одне ім"я в Оленки :) )
ам - циця
кукук - павук
ма (і відповідний жест, припідняті плечі і ручки в сторони) - нема
какакако - авокадо
пібіт! - привіт!
дудусь - дідусь
дє тіііі? - універсальна фраза для шукання когось/чогось
яяй - вставай (будити Даринку - Нінаааа, яяаааай!!!)
брум - машина
аааааа (страшним голосом) - 1. динозавр, 2. ящірка, 3. просто щось страшне
аааааа (не таким страшним, але вираз обличчя такий, зразу ясно - про щось важливе) - великий
ко-ко-ко - курка або півник
пугу - сова
топ-топ - йти, ходити

Улюблені мультики - Свинка Пеппа і Кіт Саймона, улюблена іграшка - лисичка, яку Оленка вперто називає Мяв, а коли перепитуєш - Лисичка? - радісно махає головою :) Улюблені тваринки - коти і собаки, от просто не може пройти повз на вулиці і буде довго ще згадувати Мява або Гава, якого бачила.

Співає, танцює, регоче і дурачиться зі старшими сестрами, а також охоче бавиться з ними в різні рольові ігри, а вони і раді старатися - то Оленка важкохвора дитинка в лікарні, а Катруся з Даринкою лікарі і рятують її від страшної хвороби, то вона загубилася в лісі і її можуть з"їсти дикі звірі, і вона там одна-одненька, а Катруся з Даринкою - правильно! - рятують її від страшної смерті :)) Оленка завжди старанно виконує всі вказівки - чемно лежить під ковдрою, відкриває ротик пити гіркі ліки, дає замотувати ніжку або ручку бинтами, міцно заплющує очка (типу спить) ітп.

Чудова дівчинка, обожнюємо!

 Зубки в Оленки виросли майже відразу чотири, і дуже довго їх було тільки чотири, саме тому за нею закріпилося ще одне класне ім"я - Чотиризубик. Пару днів тому виліз п"ятий, але поки він ще не виріс сильно, вона і далі Чотиризубик.

Оленка дуже балакуча. На кожну тваринку вона показує пальчиком і питає "Ееее!", що має означати "Ну, як вона говорить?". Обожнює песиків і котиків, крім них також показує як говорить динозавр, мавпочка, дуже ніжно у неї виходить іжачок і тихесенько пугу для сови. 

Оленка як ніхто любить зручно вмоститися на дивані, наприклад спертися спинкою на подушку і витягнути ніжки вперед, при цьому вона довго ковзає попою і шукає найзручніше місце :) Не пригадую, щоб хтось із старших дівчат так робив)

Любить носити різні м"які іграшки в ручках, пригортати їх до себе, розмовляти з ними. Кидати вниз з балкону різне теж любить (Даринка була чемпіон з цього кидання!).

Дуже по-діловому пісяє на горщик.

Робить все-все як старші, сьогодні їли полуницю - вимагала і собі тарілку з цукром, вмочувала туди ягідку і запихала до ротика. Тоді побачила як дівчата чистять хвостики трубочкою для коктейлю і теж захотіла собі так, потім з півгодини бавилась запиханням трубочки в шматочки полуниці і носінням їх в ротик :)

Почала ходити добре так після року, зараз намотує кілометри, може просто ходити з одного кінця кімнати в інший і дуже радіти від цього. А ще може взяти когось за руку і ходити разом з ним )

Дуже ніжна і пригортальна. Дуже любить обійматися, цілуватися, тертися носиком і щічкою.

Та що там ще додати - чудова!

Катруся з Даринкою дуже її люблять, часто придумують ігри, де виділяють їй якусь роль, вона страшенно тішиться і веселиться.

А ми з Василем любимо їх усіх трьох, і щоразу дивуємося як вони можуть бути такі подібні і одночасно такі різні :)

Ось віршик, який ми придумали для Оленки якось не дуже давно (це ще до ходіння було):

Я - Оленка, не ліхтарик і не світлячок, 

бо я - маленький круглий хробачок.

Я по підлозі весело повзу, 

Усе знайду, усе я погризу.

Ховайте речі у шуфляди й шафи,

Але й туди колись я доберусь, 

Бо я малесенький дослідничок завзятий

І дуже я від цього веселюсь!

зубика в Катрусі стало вчора, 07 вересня!

Коли в Катрусі починає хитатися зубик, руки постійно в роті і хитають його і хитають, аж поки він не випаде. Ну, тобто поки його не випаде Катруся :) Тепер вона кумедна Катруся-бабуся, яка смішно шепелявить при розмові, і яка дуже прикольна коли сміється.

Той вчорашній Катруся гарно почистила щіточкою перед тим, як покласти для Зубної Феї, і поклала його не в скриньку (їй подарували таку в стомат. кабінеті), а в мисочку. Аргументувала так:

- Якщо кладеш в маленьку скриньку, Феї важко вибрати подаруночок для мене, бо ж скринька - дуже маленька. Краще покласти в мисочку, бо вона більша і Феї буде легше щось обрати.

Скільки я не обіцяла собі, скільки не погрожувала - частіше писати тут я не почала. На жаль. Добре, я хоч час від часу записую смішне на клаптики паперу, які щоб не загубити вішаю на холодильник. От зараз просто сяду і перепишу сюди що на них було.

Даринка (то десь весна-початок літа 2015, тобто їй було 2-2,5 роки):

маски - м"яско
нник - медівник
коніко - сонечко
котіко - лоскотно (збереглося і до зараз, до речі)
це Мутіті - це Катрусине
ммбуля - бабуля
жуконіко - жук-сонечко (множина - жуконіки)
ннеба - на гойдалці, означає - гойдайте мене вище неба :)
ммтаке? - просить пояснити що це таке, при цьому зазвичай показує туди пальчиком

І ще про Даринку - вересень 2015, зранку, Катруся пробує розбудити її і каже:
- Даринка, ти така сильна!
-Я не синя, я ро-жева!

І ще про Даринку. Даринка обожнює все живе - хробачків, жучків, равликів, павучків, жабок. Вона обожнює брати їх ручками, роздивлятися, розмовляти. І якщо створіннячко не дуже швидке - вона може робити це годинами :)

Катруся.

Їмо ми якось огірки. Ну, і в мене з"являється геніальна ідея робити з них тваринок або ще щось. Спочатку робила прості фігурки з кружечків, тоді почала вигризати непотрібні мені частинки кружечків :) Дітям шалено сподобалося, звісно. Катруся робила багато всього і просила вгадувати хто це. Зайчика я вгадала. Тоді вона щось там поміняла місцями, і питає
-Ну, хто це?
-(в мене ж завжди щось геніальне народиться в голові) Це зайчик впав з велосипеда?
-(моментальна відповідь) Ні, це зайчик одягнув гармошку на голову!

Вся в маму :)

А ще Катруся вигадує багато казок, оповідань, і пісень. Коли в неї відповідний настрій - вона розказує щось цікаве Даринці, або мені, або Василю, ну або співає теж не менш цікаве. Сюжети дуже класні, дуже хочу записати хоча б один :) Даринка її мавпує сильно, і теж співає всепідряд на придуману нею мелодію, і виходить теж дуже кльово :)

Та, в Даринки зараз період самостійності. Коли вона хоче щось робити сама, кричить "ЯЯЯЯ!!!" ну або "Сама!!!".

А коли вона не хоче щось робити/їсти/кудись іти, так відразу і каже "НІКОТЮ!"

То нікотю дуже кумедне і класне. От, прийшла написати про нього, щоб не забути ))

Ще з класного:

комати - цьомати
бадати - гладити
коник - нє, не коник ))) це слоник!!
метик - метелик
еник - вареник
кікікік - крокодил

і бомбезне Мутя - Катруся

Я Катрусю по-іншому навіть називати не можу тепер. Хіба Мутьона )))))

Я зрозуміла що таке. Чому я так мало тут пишу, і чому мені так важко зібратися з думками, щоб сісти писати. Просто формат якихось глобальніших записів мені зараз некомфортний. Ось. Тому тепер я писатиму частіше, і коротко. Про щось одне кумедне :)

Сьогодні я напишу про мега-пристрасть нашої Даринки - равликів. Почалося то, здається, з книжок - вона практично в кожній книжці їх знаходила. І, блін, вони там справді були )))) Бувало таке, що вона мені кричить - абик!! А я на це - та то книжка про кроликів, там нема равликів, блаблабла. Тоді придивляюся - йомайо, є )))))

Далі вона почала вимагати їх малювати і ліпити. Катруся навчилася малювати і ліпити равликів заодно :)

Потім, коли зійшов сніг, вона вишукувала порожні равликові хатки і збирала їх в кулачок. Приносила їх додому, рокладала їх всюди, розмовляла з ними, накривала їх ковдрочками.

Два дні тому вона таки притащила додому живого равлика. Посадили його в баночку (з криками, не хотіла відпускати), дали йому капустки, веселилися коли він покакав, тоді стопісят разів Дарина його туди-сюди витягала і запихала. Це все супроводжується розмовами, таким ніжним голосом, абик-абик, ди сюди, мурмурмур :) Але я не витримала і винесла його на балкон в тій банці, і довго розказувала Даринці, що в нього є дітки, які його ще звечора чекають, а він не приходить, бо Даринка собі ним бавиться. І що равлики мають жити на вулиці, бо в них там є свої хатки і сім"ї. Навряд чи це сильно щось змінило, бо коли ми виходимо гуляти, вона своїми очками-ґудзиками, сидячи в тата на каркошках десь під парканом, поміж гілками, таки знаходить якогось одного і кричить на всю вулицю ААААААААБИИИИИИИК!

Треба її брати на гриби :)

Ми у червні їздили в Микуличин. Приїхали на три дні до Тані з Яремою та їх дітей, а залишились на тиждень, бо сонечко почало світити поміж хмари та дощ - тільки на третій день, і шкода було їхати додому.

В дощ ми час від часу виходили надвір і бігали (а дехто - повзав) по калюжах, трохи копали м"яч, трохи пили пиво та смажили м"ясо.


( обережно, багато :) )

Стрийський парк, 27 березня 2014



( ще )

П.С.Чось останні 2 фотки якось криво залилися. Певно, поредагую потім. Простіть за якість, всьо поправлю)

Отже так. Я погортала останні записи, і стало мені дуже соромно, бо знову і знову розумію що писати треба частіше. Бо коли потім пишеш раз на кілька місяців, все затирається в голові і кудись вивітрюється, і багато чого потім не згадаєш. А потім сиди і згадуй цілий вечір, рррр.

Катруся.

24го вересня 2013го відсвяткувала свої 3 рочки. Було кльово, святкування як завжди розділилось на кілька захОдів, відтоді Катруся вважає що днів народжень у неї багато.
( фотки про тортик )( багато про Катрусю )
Даринка.

2013й рік зустрічала в животику. 2014й - вже досить впевнено стоячи на ніжках, 7 зубів :)
( фотки про Даринку )
( трохи менше, про Даринку )

-----------

Не знаю, чи обіцяти тут щоб себе зобов"язати якось, чи ні. Я вирішила раз на місяць бацати дітям сторінку в альбом. З фотками та різним так званим журналінгом, тобто записами, чи то краще сказати - записками. Бо ми, по-перше, стали дуже рідко фоткатись, і по-друге, практично не друкуємо фоток. Це дуже зле, я вважаю. Буду виправлятися. А ви мене кОпайте, якщо я буду по пару місяців нічого не робити :)

І от вам на завершення одна з небагаточисельних фоток, де ми всі вкупі) Бонус тим, хто дочитав до кінця ))))

Осінь 2013го. Вересень, здається.

Їх в Даринки вже видно аж три - один нижній і два верхні. А вчора один з верхніх вже таки виліз і смішно дряпає палець, якщо його туди запхати :) Нижній, так виглядає, вилізе під вечір )
8міс.і 6 днів